The Feast of the Transfiguration of Our Lord, God and Savior Jesus Christ is celebrated each year on August 19. The feast commemorates the transfiguration or metamorphosis of Christ on Mount Tabor, when our Lord appeared in His divine glory before the Apostles Peter, James, and John. The event of the Transfiguration is recorded in three of the four Gospels: Matthew 17:1-9, Mark 9:2-8, and Luke 9:28-36. Jesus took the Apostles Peter, James, and John with Him up upon a mountain, and while they were on the mountain Jesus was transfigured. His face shone like the sun, and His garments became glistening white. Moses and Elijah appeared with Christ, talking to Him. Peter declared how good it was for them to be there and expressed the desire to build three booths for Moses, Elijah, and Christ. While Peter was speaking, a bright cloud overshadowed them. A voice came from the cloud saying, “This is my beloved Son, with whom I am well pleased; listen to Him.” When the disciples heard this they fell on their faces filled with awe. Jesus came to them and told them to not be afraid. When the three looked up they saw only Jesus.  In Christian teachings, the Transfiguration is a pivotal moment, and the setting on the mountain is presented as the point where human nature meets God: the meeting place for the temporal and the eternal, with Jesus himself as the connecting point, acting as the bridge between heaven and earth.

19 серпня Свята Православна Церква святкує одне з найвеличніших дванадесятих празників – Преображення Господа нашого Ісуса Христа.Свято Преображення встановлене на згадку події із життя Ісуса Христа – Преображення перед учениками Петром, Яковом та Іоаном на горі Фаворі перед Своїми стражданнями. Як описують Євангелія, незадовго до свого розп’яття Ісус Христос, взявши з Собою трьох учнів – Петра і братів Заведеевих, Якова та Івана, і вирушив з Кесарії Філіппової в межі Галілеї. Зупинившись біля гори Фавор, що підноситься над пагорбами Галілеї, Ісус став молитися. Стомившись, апостоли заснули, як сказано в Євангелії: “Петро та приявні з ним були зморені сном”. Прокинувшись, вони побачили, що Ісус Христос преобразився: Він стояв оточений сяйвом: обличчя Його сяяло, як сонце, одяг зробився білішим снігу і блищали, як світло. Поруч з ним стояли два старозавітних пророки – Мойсей та Ілля, які розмовляли з Господом про Його близький відхід. Далі Євангеліє оповідає про те, що розмовляючих осінила біла хмара, з якої пролунав голос Божий: “Це Син Мій Улюблений, Його слухайте”. Бачення зникло. Учні в страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, торкнувся їх і сказав: “Встаньте, не бійтеся”. Учні тоді встали і побачили Ісуса вже у звичайному вигляді. Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV сторіччя і є одним із найбільших, після Великодня. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино. Вважається, що свято Преображення нагадує людям про необхідність духовного преображення. Церква вчить, що Своїм Преображенням Спаситель дозволив людям на власні очі побачити Преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до своєї смерті, вони повинні побачити Його у славі, щоб не похитнутися у вірі на годину випробувань.До особливостей свята Преображення Господнього відноситься і те, що в цей день здійснюється освячення плодів. Звичай освячувати плоди дуже давній.У давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих; звичаю цього дотримувалися так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла, таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися. Звичай наділяти бідних плодами садів та городів був колись мірою християнської моралі.