The Feast of the Dormition of Our Most Holy Lady, the Theotokos and Ever-Virgin Mary is celebrated on August 28 each year. The Feast commemorates the repose (dormition and in the Greek kimisis) or “falling-asleep” of the Mother of Jesus Christ, our Lord. The Feast also commemorates the translation or assumption into heaven of the body of the Theotokos. After the Ascension of the Lord, the Mother of God remained in the care of the Apostle John the Theologian, and during his journeys She lived at the home of his parents, near the Mount of Olives. She was a source of consolation and edification both for the Apostles and for all the believers. Conversing with them, She told them about miraculous events: the Annunciation, the seedless and undefiled Conception of Christ born of Her, about His early childhood, and about His earthly life. Like the Apostles, She helped plant and strengthen the Christian Church by Her presence, Her discourse and Her prayers.The respect of ancient Christians for the Mother of God was so great that they preserved what they could about Her life, what they could take note of concerning Her sayings and deeds, and they even passed down to us a description of Her outward appearance.Then came the third hour (9 A.M.), when the Dormition of the Mother of God was to occur. A number of candles were burning. The holy Disciples surrounded her beautifully adorned bed, offering praise to God. She prayed in anticipation of Her demise and of the arrival of Her longed-for Son and Lord. Suddenly, the inexpressible Light of Divine Glory shone forth, before which the blazing candles paled in comparison. All who it saw took fright. Descending from Heaven was Christ, the King of Glory, surrounded by hosts of Angels and Archangels and other Heavenly Powers, together with the souls of the Forefathers and the Prophets, who had prophesied in ages past concerning the Most Holy Virgin Mary.Miraculous was the life of the All-Pure Virgin, and wondrous was Her Repose, as Holy Church sings: “In Thee, O Queen, the God of all hath given thee as thy portion the things that are above nature. Just as in the Birth-Giving He did preserve Thine virginity, so also in the grave He did preserve Thy body from decay.”

28 серпня православні християни святкують Успіння Пресвятої Богородиці. За традицією східної церкви, свято Успіння Пресвятої Богородиці або, як кажуть у народі, Перша Пречиста, належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року, під час якого згадують упокоєння, воскресіння та прославлення Матері Божої.День смерти Пресвятої Богородиці зветься в нашій Церкві Успення, бо її тіло після смерти не зотліло, але разом з душею було взяте до неба. Не маємо історичних даних, як довго Божа Мати ще перебувала на землі після Христового Вознесення, ані коли, де і як вона померла, бо про це святе Євангеліє нічого не згадує. Основу празника Успення творять священна традиція Церк­ви від апостольських часів, апокрифічні книги, постійна віра Церк­ви та однозгідна думка святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства.”Три дні перед смертю явився Пречистій Діві Марії архангел Гавриїл і звістив від її Сина Ісуса Христа час її переходу до вічнос­ти. На день її смерти в чудесний спосіб зібралися в Єрусалимі апостоли, хоч були розсіяні по різних краях світу. Не було тільки апостола Томи. Божа Мати висловила бажання, що хоче бути похована в Гетсиманії коло своїх батьків і свого Обручника Йосифа. Сам Христос у супроводі ангелів і святих прийшов по душу своєї Пресвятої Матері. Апостоли при співі побожних гимнів на своїх раменах занесли її тіло до гробу і три дні від нього не відходили. Третього дня прийшов здалека апостол Тома й дуже бажав ще востаннє поглянути на Пресвяту Богородицю. Коли ж гріб відкрили, то її тіла там уже не було, а тільки похоронні ризи.Тепер усі зрозуміли, що вона воскресла і з тілом та душею її взято на небо”.У нашій богослужбі на Успення відбивається уся традиція і віра Церкви перших століть у її чудесне Успення і внебовзяття з тілом і душею. “У молитвах невсипущу Богородицю і в заступ­ництвах незамінне уповання гріб і умертвіння не втримали.Бо як Матір Життя до життя переставив Той, хто вселився в утробу приснодівственну”.

Сьогодні, в День Незалежності України, вітаю усіх !  24 серпня – важливий для кожного українця день. Навіть якщо у нас важкі часи, варто, друзі, вірити, і з надією дивитись у майбутнє. Давайте жити оптимістично налаштованими – і щиро вітати один одного з Днем Незалежності. Це – час усвідомлення всіма українцями себе державотворчою нацією.Незалежність народжується з людської і національної гідности. Гідність – це злагода з Богом, це відчуття господаря у власному домі, це пріоритет закону совісти.Я бажаю кожному з вас незламної віри в щасливу долю України! Молімося за нашу Батьківщину, за нашу Україну! За наших людей, щоб Бог давав їм здоров’ я, розуму, мудрості та любові. Слава Україні!

         Happy Independence Day Ukraine August 24!

                                                             Happy Holiday!
Glory to Ukraine!

  The Feast of the Transfiguration of Our Lord, God and Savior Jesus Christ is celebrated each year on August 19. The feast commemorates the transfiguration or metamorphosis of Christ on Mount Tabor, when our Lord appeared in His divine glory before the Apostles Peter, James, and John. The event of the Transfiguration is recorded in three of the four Gospels: Matthew 17:1-9, Mark 9:2-8, and Luke 9:28-36. Jesus took the Apostles Peter, James, and John with Him up upon a mountain, and while they were on the mountain Jesus was transfigured. His face shone like the sun, and His garments became glistening white. Moses and Elijah appeared with Christ, talking to Him. Peter declared how good it was for them to be there and expressed the desire to build three booths for Moses, Elijah, and Christ. While Peter was speaking, a bright cloud overshadowed them. A voice came from the cloud saying, “This is my beloved Son, with whom I am well pleased; listen to Him.” When the disciples heard this they fell on their faces filled with awe. Jesus came to them and told them to not be afraid. When the three looked up they saw only Jesus.  In Christian teachings, the Transfiguration is a pivotal moment, and the setting on the mountain is presented as the point where human nature meets God: the meeting place for the temporal and the eternal, with Jesus himself as the connecting point, acting as the bridge between heaven and earth.

19 серпня Свята Православна Церква святкує одне з найвеличніших дванадесятих празників – Преображення Господа нашого Ісуса Христа.Свято Преображення встановлене на згадку події із життя Ісуса Христа – Преображення перед учениками Петром, Яковом та Іоаном на горі Фаворі перед Своїми стражданнями. Як описують Євангелія, незадовго до свого розп’яття Ісус Христос, взявши з Собою трьох учнів – Петра і братів Заведеевих, Якова та Івана, і вирушив з Кесарії Філіппової в межі Галілеї. Зупинившись біля гори Фавор, що підноситься над пагорбами Галілеї, Ісус став молитися. Стомившись, апостоли заснули, як сказано в Євангелії: “Петро та приявні з ним були зморені сном”. Прокинувшись, вони побачили, що Ісус Христос преобразився: Він стояв оточений сяйвом: обличчя Його сяяло, як сонце, одяг зробився білішим снігу і блищали, як світло. Поруч з ним стояли два старозавітних пророки – Мойсей та Ілля, які розмовляли з Господом про Його близький відхід. Далі Євангеліє оповідає про те, що розмовляючих осінила біла хмара, з якої пролунав голос Божий: “Це Син Мій Улюблений, Його слухайте”. Бачення зникло. Учні в страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, торкнувся їх і сказав: “Встаньте, не бійтеся”. Учні тоді встали і побачили Ісуса вже у звичайному вигляді. Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV сторіччя і є одним із найбільших, після Великодня. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино. Вважається, що свято Преображення нагадує людям про необхідність духовного преображення. Церква вчить, що Своїм Преображенням Спаситель дозволив людям на власні очі побачити Преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до своєї смерті, вони повинні побачити Його у славі, щоб не похитнутися у вірі на годину випробувань.До особливостей свята Преображення Господнього відноситься і те, що в цей день здійснюється освячення плодів. Звичай освячувати плоди дуже давній.У давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих; звичаю цього дотримувалися так суворо, що коли дізнавалися про когось, хто не зробив цього доброго діла, таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися. Звичай наділяти бідних плодами садів та городів був колись мірою християнської моралі.